Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Вистигти на Божу службу. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Ворожиля, -лі, ж. 1) = ворожбитка. 2) = сонечко, Coccinella septempunctata.
Здохли́на, -ни, ж. = здохленина.
Коркобець, -бця́, м. Радуга.
Мши́тися, -мшу́ся, -мши́шся, гл. Расти густо подобно мху, быть мохнатымъ.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.
Підмощатися, -щаюся, -єшся, гл. = підмощуватися. В се врем'я Юпітер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь.
Пожилець, -льця́, м. Жилець, постоялець. Оттакий пожилець наш! шість місяців прожив та й копійки не дав.
Порозрізувати, -зую, -єш, гл. Разрѣзать (во множествѣ).
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! Розгостився у тестя таки й геть то.