Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл. 1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух. Ном. № 8110. 2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Мир. Пов. I. 172. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч. Міусск. окр.
Заня́ти, -ся. Cм. займати, -ся.
Затьо́па, -пи, об. = задріпа.
Наку́льгувати, -гую, -єш, гл. Прихрамывать. Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує. Черниг. г.
Пиляти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить. Дерево пиляли. Чуб. І. 51.
Прасло, -ла, с. Часть досчатаго забора отъ столба до столба. Кіев. и Подольск. гг.
Решт, -ту, м. = решта.
Усевладництво, -ва, с. Всемогущество. Нема йому ні наситу всевладницьтвом, ні впину. К. ПС. 51.
Хоріш, -роша, -ше = хорош. За свій гріш усюди хоріш. Ном. № 9638.