404 error!

Знехтати, -таю, -єш, гл. = знехтувати. Знехтали став, та й нема тепер. Н. Вол. у.

Кицяти, -ця́ю, -єш, гл. Въ игрѣ въ жмурки: дотрагиваться до кого либо изъ прятавшихся, который послѣ этого начинаетъ жмурить. О. 1861. XI. Свидн. 37.

Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ. Сумск. у.

Ми́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ миша. 2) Непроизвольное подергиваніе мускуловъ. В Оришки... забігала по егіду мишка. Мир. ХРВ. 18. Верхню губу мишка тіпала. Мир. ХРВ. 52. 3) = мишокрілик. Вх. Лем. 435.

Перегукати, -ка́ю, -єш, гл. Перекричать. Ніякого горла не стане, щоб перегукати вітер та хвилі ревучі. Ком. II. 33.

Прогнівити, -ся. Cм. прогнівляти, -ся.

Рясніти, -ні́ю, -єш, гл. Быть густо покрытымъ, изобиловать. Це дерево рясніє яблуками. Турецькі ринки рясніють нашим людом українським. К. Бай. 71.

Спадати, -да́ю, -єш, сов. в. спа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Упадать, упасть, сваливаться, свалиться, спасть. Нех на тебе всі нещастя з світа спаде і з неба. Чуб. V. 406. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 26. Ляха кров, сльози, муки спадуть на вас і на ваші внуки. Чуб. V. 236. 2) Падать, спадывать, спасть, опасть. ЗОЮР. І. 12. Ряса його... спадала навкруг його такими ж довгими фалдами. Левиц. І. 134. Шапка з голови спала. 3) Сыпаться, осыпаться (о перезрѣломъ хлѣбѣ). Нема часу свого жати, бо панське спадає. Н. п. 4) Входить, войти судномъ въ рѣку. На Лиман-ріку іспадали. АД. І. 217. 5) Стекать, стечь. Вода в Дністр спаде. Грин. III. 251. 6) Доставаться, достаться въ наслѣдство. Все на його спало, що було в батька. Н. Вол. у. Спав на мене великий маєток. 7) — з чого: — з розуму. Глупѣть, поглупѣть. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, щоб вовка од біди сховали. Гліб. — з голосу. Спадать съ голоса, терять голосъ. Дяк пє горілки багато і вже спада з голосу. Котл. Н. П. 350. — з лиця́, — з тіла. Худѣть, похудѣть. А жаль мені дівчиноньки, що з личенька спала. Н. п. Усе, було, тружусь, роблю, аж з тіла спала. Гліб. 8) — очима на кого. Бросать, бросить взглядъ на кого, встрѣтить взглядомъ, упасть взгляду. Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду. МВ. (О. 1862. III. 59). куди о́чі спали. Куда глаза глядять. Бігти кинулася, пуди очі спали. МВ. (О. 1862. І. 104). 9) — на що: — на думку. Приходить, прійти въ голову, на мысль. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко! ізнов тобі щось на думку спало. Котл. Н. П. — на коня. Вскакивать, вскочить на коня. Ой не вспів Нечаєнко та на коника спасти. Мет. 406. — на стежку. Идти, пойти по слѣдамъ кого. От і я на дідову стежку спала. Лебед. у.

Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату. 2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.

Усеношна, -ної, ж. Всенощная.