Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Збунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтовать. Зробилося діло, жидів збунтувало. Чуб. V. 1160.
Навпрошки́ нар. = навпросте́ць. Ном. № 11406. Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хиба завтра. О. 1861. V. 71.
Оскряк, -ки, м. = віскряк. Утри оскряки.
Позика, -ки, ж. 1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Грин. II. 208. Коня у позику не давай. 2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно. Г. Барв. 506.
Понапікувати, -кую, -єш, гл. = понапікати. Сим. 209. Маркев. 71. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73.  
Трясучка, -ки, ж. 1) Лихорадка. Угор. 2) Раст. Brisa media L. ЗЮЗО. І. 114.
Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. Cм. убіж.
Усе нар. 1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув. 2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Ном. № 2980. Був собі купець: він усе їздив по морі. Рудч. Ск. І. 100. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. Ном. № 621. все їдно́. Все равно.
Цмок II, меж. 1) Чмокъ. От так цмок! Поцілуй же ще. Маркев. 52. Протиус в двері та цмок його. Рудч. Ск. І. 129. 2) Отъ гл. цмокоті́ти. Така мокра нива, як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок. Лебед. у.
Шуканина, -ни, ж. Поиски.