Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Виштуркати, -каю, -єш, гл.
1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав.
2) Вытолкать.
Дада́кати, -каю, -єш, гл. 1) Болтать. 2) Гоготать. Гуски дадакають.
Ді́вка, -ки, ж. Дѣвка, дѣвушка. Гарна дівка, як засватана. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Ді́вка у за́плітках, — у бо́втицях. Взрослая дѣвушка, могущая уже выходить замужъ. 2) = Раст. Медунка. 3) Одно изъ созвѣздій. Ум. Ді́вонька, ді́вочка. Ув. Ді́вчище. Ач, яка здоровенна дівчище!
Доти́ка, -ки, ж. Укоръ.
Каліка, -ки, об. Калѣка, увѣчный. Каліка не родиться — робиться. Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. Ум. каліченька, калічка. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки.
Отсе нар. Вотъ, вотъ это. Отсе ви, братці, не добре зробили, що напилого козака гуляти пустили. Отсе тобі, козаченьку, три дороженьки вкупі.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало.
Прохухати Cм. прохухо́вувати.
Ребровачка, -ки, ж. = рубель (для катанья бѣлья).