Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́дзимка, -ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Бурх! меж., выражающее порывъ вѣтра, ударѣ волны, бросаніе предмета въ воду.
Запасни́й, -а́, -е́ Запасливый. Ось у Цвіляка можна купити: се люде запасні; а більш нема ні в кого. Камен. у.
Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Коронувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать новаго члена въ общество парубків. Cм. коронування 2.
Намі́чувати, -чую, -єш, сов. в. намі́тити, -мічу, -тиш, гл. 1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить. 2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить.
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.
Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Покрасити, -шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374.  
Трусак, -ка, м. = трусь. Вх. Зн. 71.