Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верло

Верло, -ла, с. Рычагъ, къ которому припрягаютъ лошадей для приведенія въ дѣйствіе привода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛО"
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Гав'Язь, -зі, ж. Раст. Symphytum officinale. Вх. Пч. ІІ. 36. Шух. І. 22.
Гро́но, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Звезти́, -ся. Cм. звозити, -ся.
Кабзан, -на, м. Ходатай. Желех.
Непутній, -я, -є. Безпорядочный, непорядочный.
Перегляд, -ду, м. 1) Пересмотръ. 2) Просмотръ.
Перетужити, -жу, -жиш, гл. Перетужить, перегоревать. Затужила дівчина за мною. Нехай тужить, вона перетужить, нехай козак роченька дослужить. Чуб. V. 289.
Світлонька, світлочка, -ки, ж. Ум. отъ світлиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.