Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верія

Верія, -рії, ж. = верея. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІЯ"
Варійник, -ка, м. = варінник. Вх. Зн. 5.
Гріма́ч, -ча́, м. Ворчунъ. Желех. МВ. І. 137.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. Чуб. III. 472.
Перележати Cм. перележувати.
Понурок, -рка, м. пт. Colymbus, гагара; морской попугай. Вх. Пч. II. 9.
Селечко, -ка, с. Ум. отъ село.
Сположити, -жу, -жиш, гл.на руки кому. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити. Чуб. II. 291.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.