Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верлатий

Верлатий, -а, -е. Крикливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛАТИЙ"
Дорі́кливо нар. Укоризненно.
Дрі́жова, -ви, ж. Трясина.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і. Шух. І. 33.
Зімлість, -лости, ж. Обморокъ, слабость тѣлесная. Вх. Зн. 22.
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Ночліжник, -ка, м. 1) Ночлежникъ. 2) Ночной пастухъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили. Ном. № 12823.
Порошити, -шу́, -шиш, гл. 1) Пылить. 2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.
Росколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. росколо́тися, -люся, -лешся, гл. Раскалываться, расколоться. Камінь.... росколовся надвоє. Левиц. Пов. 263.
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.