Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верлатий

Верлатий, -а, -е. Крикливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛАТИЙ"
Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Вуглярство, -ва, с. Промыселъ выжиганія углей. Желех.
Недогляд, -ду, м. Недосмотръ. Сим. 198.
Обсмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обсмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Опаляться, опалиться.
Підземельний, -а, -е. = підземний. Підземельне царство. Мнж. 44. У підземельній шахті. О. 1861. XI. 100.
Понапиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Напиться (о многихъ). От посходились люде, понаїдались, понапивались, подякували, стали росходиться. Рудч. Ск. II. 163.
Росхід, -хо́ду, м. Расходъ. Більший росхід, ніж прихід. Ном. № 10572.
Спречний, -а, -е. = суперечний.
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло. Мир. Пов. II. 73.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.