Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верлатий

Верлатий, -а, -е. Крикливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛАТИЙ"
Гекзаметр, -тру, м. Гекзаметръ. Все б гекзаметри плели. Шевч. 664.
Кантар, -ру, м. 1) Узда, недоуздокъ. Чуб. VI. 111, 403. Сивий коник, — кантарь на нем. Гол. III. 436. 2) Родъ ручныхъ небольшихъ вѣсовъ. Ум. кантарок. Cм. канту́рь.
Карпітка, -тки, ж. Носокъ (надѣваемый на ноги).
Консистент, -та, м. Употребляется болѣе во мн. ч. консисте́нти. Польскія войска, стоявшія постоемъ въ Украинѣ. Безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями. К. ЧР. 9.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Надзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Назвониться.
Нао́дшибі нар. Въ сторонѣ, особнякомъ.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum. Вх. Пч. II. 31.
Угледітися, -джуся, -дишся, гл. Уберечься. Не вгледівся од пожежі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.