Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верівчаний

Верівчаний, -а, -е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІВЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІВЧАНИЙ"
Верхопасання, -ня, с. Въ постройкѣ: верхняя часть сруба. Шух. І. 116.
Галу-балу, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу-балу, а свині в ріпі. Ном. № 12948.
Гудо́к, -дка́, м. Родъ духового инструмента. Гудеть, як гудок. Ном. № 13895.
Докла́д, -ду, м. Докладъ, добавочные матеріалы. Як добрий доклад до тіста, то й паляниці добрі будуть. Лебедин. у. Нема докладу, тим і не роблю.
Дотира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. доте́рти, -тру́, -тре́ш, гл. Дотирать, дотерѣть.
Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. Ном. № 289, стр. 282.
Зовсім нар. Совсѣмъ, вовсе. Був я там, де люд зовсі не такий, як у нас. О. 1862. IV. 81. От пробі — Великдень, а він зовсім не великий. Ном. № 430.
Понатискувати, -ся, гл. = понатискати, -ся.
Пороспихати, -ха́ю, -єш, гл. То-же, что и розіпхати, но во множествѣ.
Хендогий, -а, -е. Чистый, опрятный. Хоч будеш убогий, аби-сь був хендогий. Ном. № 11253.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРІВЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.