Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верівчаний

Верівчаний, -а, -е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІВЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІВЧАНИЙ"
Безгузий, -а, -е. 1) Безхвостый (о птицахъ). 2) хата безгуза. Хата безъ сѣней. Мирг. у.
Дев'ятна́йцять и пр. = Дев'ятнадцять и пр.
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
Наволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. наволокти́ся, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться; стягиваться, стянуться. 2) Нанизываться, нанизаться.
Нарива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. нари́ти, -рию, -єш, гл. Нарывать, нарыть. Клята свиня нарила на городі такого, що хоч плач!
Повночка, -ки, ж. Ум. отъ повниця.
Роспитувати, -тую, -єш, сов. в. роспита́ти, -та́ю, -єш, гл. Разспрашивать, разспросить. В крамарочки роспитує: скажи мені правдоньку, якого ти родоньку. Чуб. V. 911. Хочу її за рученьку взяти, усю правду в неї роспитати. Чуб. V. 135.
Спереду нар. Спереди, впереди.
Труп I, -пу, м. Трупъ. О мур старою головою ударилась і трупом пала. Шевч. 614. Не вискочив Нечаїв кінь із ляцького трупу. Лукаш. 110. трупом стати. Умереть, околѣть. Щоб трупом став до вечора, коли неправду кажу. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРІВЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.