Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Гуконула гаківниця.
Легінь, -ня, м. = парубок. Ішов легінь з полонини на нове подвір'є. Приходя до мене молодці-соколи: легіню, на танець, легіню, на поле! Ум. легіник. Ой до мене, легіники!
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Нараяв я до баби добрих людців.
Нещадимий, -а, -е. Никуда не годный, ничего не стоющій. Голь нещадима.
Паркотати, -чу, -тиш, гл. Болтать. Стара баба все паркоче.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Спасовець, -вця, м. Тотъ, кто производить потраву, пуская свой скотъ на чужое поле.
Тісник, -ка́, м. = тесля. Ой як ми будем до одної ходити, наймімо собі тісника домовину зробити.
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали.
Чесальний, -а, -е. Служащій для чесанія. чесальна щітка. Щетка для очистки пеньки.
