Афиня́нка, -ки, ж. Супъ изъ черники.
Витришок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Витупати, -паю, -єш, гл.
1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи?
2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.
Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила?
Доку́ка, -ки, ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать.
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Словом дотина.
Завши́р, завши́рки, завши́ршки, нар. Шириною. А завширшки він ширший океану.
Пащека, -ки, ж.
1) = паща. Мовчи лиш, а то кулаком так твою пащеку й заткну.
2) мн. Лицевыя скулы.
Прилагоджувати, -джую, -єш, сов. в. прила́годити, -джу, -диш, гл. Приготовлять, приготовить. Просимо вас на те, що Бог дав та добрі люде прилагодили.
Примружувати, -жую, -єш, сов. в. примружити, -жу, -жиш, гл. Прищуривать, прищурить.
