Бринькати, -каю, -єш, гл.
1) Наигрывать на струнномъ инструментѣ.
2) Плохо играть, бренчать.
3) Дергать за струну.
Джеркота́ти, -кочу́, -чеш, джеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Джерґотати. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Все тямлють, джеркотять, як гуси по німецьки. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених.
Дріму́х, -ха, м. пт. Козодой, Caprimulgus europaeus. Cм. дрімлюх.
Курбало, -ла, с. Болѣе глубокое мѣсто въ рѣчкѣ.
Плішка, -ки, ж. Клинъ деревянный.
Прикухенок, -нка и -нку, м. Пристройка къ кухнѣ. Чи не думаєте до кухні, — вона в вас тіснувата, — прибудувати прикухенок?
Соложеник, -ка, м. Сладкій пирогъ, сладкій хлѣбъ.
Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь?
Чепіга, -ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. На новосілля берись, а за чепігу держись. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?)
