Бугало, -ла, с. ? Встрѣчено въ любовномъ заклинаніи. Не лети ж ти, огнений бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огнений бугало, до козака у двір...., учепися ти йому за серце...., щоб він мене не запив, не заїв, із иншими не загуляв, усе мене на помислях мав.
Діву́ха, -хи, ж. = Дівуля. Купила Олена сережечки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха.
Душо́к, -шка́, м. Ум. отъ дух.
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Низянин, -на, м.
1) Живущій въ нижней части села.
2) Живущій въ бассейнѣ нижняго теченія рѣки.
Окайка, -ки, ж. Бѣлая овца съ черными пятнами вокругъ глазъ.
Порати, -раю, -єш, гл.
1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Порали ярину.
2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна.
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
