Астроно́мія, -мії, ж. Астрономія. Наука про зорі зветься астрономія.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень.
Неподалеку, неподалеці́ и неподале́ць, нар. Невдалекѣ; недалеко другъ отъ друга. Чується йому, наче хто сильне ридає неподалеку. Хатка була неподалеці від лісу. Ми неподалеці з ними живемо.
Нізіне и нізіне у стріть. Роды гуцульской вышивки.
Ображатися, -жаюся, -єшся, сов. в. образитися, -жуся, -зишся, гл. Оскорбляться, оскорбиться, обижаться, обидѣться.
Папер, -ру, м. = папір. Книжок у його було і паперів усяких страх скільки.
Повикручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Тябричити, -чу, -чиш, гл. Тащить. Як прийде вербич, три кожухи тябрич.
Чичмаря, -рі, ж. Мелкій дождикъ.