Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гетьманів

Гетьманів, -нова, -ве Принадлежащій гетману, гетмановъ. Ном. № 138, стр. 294. Ой раді б ми вернутися, — гетьман не пускає; не так гетьман, не так гетьман, — гетьманова мати. Чуб. V. 1030.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬМАНІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬМАНІВ"
Доя́рка, -ки, ж. Доильщица. Стала за доярку до корів. Св. Л. 322.
Молодя́вий, -а, -е. Молодой, моложавый. ЗЮЗО. II. 452.
Мотуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Шевелить. І тілько й видно, що живий, бо раз-у-раз руками мотушає. Ромен. у.
Нага́єчка, -ки, ж. Ум. отъ нагайка.
Нашептати Cм. нашіптувати.
Перечикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. перерѣзать.
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали. Федьк. І. 29.
Прикрасити Cм. прикрашати.
Роспад, -ду, м. Распаденіе.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ. О. 1862. V. Кух. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕТЬМАНІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.