Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гетьманець

Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬМАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬМАНЕЦЬ"
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
В'язальник, -ка, м. Вяжущій снопы.
Геде нар. Тутъ, здѣсь. Угор.
Круподерня, -ні, ж. Мельница для приготовленія крупы.
Наси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться. Мил. 97.
Парубочок, -чка, м. Ум. отъ парубок.
Повирімнювати, -нюю, -єш, гл. = повирівнювати.
Подожартовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Дошутиться (о многихъ).
Появити, -ся. Cм. появляти, -ся.
Сояшно нар. = соняшно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕТЬМАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.