Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гетьманець

Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬМАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬМАНЕЦЬ"
Балія, -лії, ж. Родъ низкой и широкой кадки для мойки бѣлья. Шейк. Черниг. у. У нас нема балії, ми в ночвах сорочки оджимаєм. Кіевск. у. Ум. балійка.
Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка. Желех.
Головистий, -а, -е = головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.
Дова́да, -ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада. Черном.
Дротяне́нький, -а, -е. Ум. отъ дротяний.  
Индор, -ра, м. = индик. Вх. Лем. 421.
Масю́сінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
Раканя, -ні, ж. Древесная лягушка, Hyla arborea. Вх. Лем. 459.
Соколинча, -чати, с. = соколя. У тебе соколинча, а в мене совинча. Грин. II. 314.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕТЬМАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.