Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

геть

Геть меж. и нар. 1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Ном. № 8765. Іди ж собі геть. Рудч. Ск. II. 7. Во мн. числѣ — гетьте. 2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. Н. п. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить. Шевч. 633. 3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Лукаш. 109. Загнали лишків геть аж за Вислу. Лис. 4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть. Г. Барв. 303. 5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. К. ЧР. 82. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався. Греб. 362.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬ"
Боком нар. Бокомъ. боком ті то вилізе. Сильно за это поплатишься. Фр. Пр. 55. боком сі держит від мене. Сторонится меня. Фр. Пр. 55.
Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала. Мир. Пов. II. 111.
Відси нар. = відсіль.
Здійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здійня́ти, -йму́, -ме́ш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Мет. 299. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. Рудч. Ск. II. 15. На поріг ступає, шапочку здіймає. Лавр. 109. 2) Поднимать, поднять. Гуки до Бога здіймає, Господа з небес благає. Мет. 417. Ой казав Криворук, що не здійме орда рук. Орда руки ізняла і козака заняла. Н. п. Здійміть очі ваші. Єв. І. IV. 35.
Купайловий и купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище. K. ДС. 4.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Н. п. Засівали трупом поле, поки не остило. Шевч. 4. Та й остило мені з собою панькатись!
Панночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ панна. Наша панночка-господиночка. Чуб. III. 402. Се ваша панночка..., — цілуйте її в руку. МВ. (О. 1862. III. 37). 2) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 49).  
Розгорюватися, -рю́юся, -єшся, гл.на що = розгорити. Як небудь розгорюємось на скотинку. Мир. ХРВ. 58. Розгорювався десь на десять рублів. Мир. ХРВ. 59.
Роскидатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскидатися, -даюся, -єшся, одн. в. роскинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Разбрасываться, разбросаться. Ні, тепер люде не дуже роскидаються з грішми. Лебед. у. 2) Раскидываться, раскинуться, сидѣть, лежать, раскинувъ ноги, руки. (Молодиця) лежала, роскидавшись, стогнала і плакала. Левиц. Пов. 221. Панночка на стільчику роскинулась, плаче. МВ. (О. 1862. III. 41).
Спатки, спатоньки, спаточки, спатуні, спатунечки, спатусі, спатусічки, гл. ум. отъ спати. А спатки таке, що мати її родила до сна. Ном. № 11313. Ще дівчина спатоньки не клалась. Мет. 28. Стелю постіль білу і спаточки ляжу. Чуб. V. 620. Спатусі на білії подусі! — говорятъ ребенку, укладывая его спать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.