Гарбузець, -зця, м.
1) Ум. отъ гарбуз.
2) мн. Сѣмена изъ тыквы.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ.
Кашоварниця, -ці, ж. = кашоварка.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
Крутий, -а́, -е́ 1) Крутой. Буду крутії гори копати. 2) Сильно загнутый. Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров'я; тобі круті роги, мені чорні брови. Поцілуй же мене... у крутий усок. крутий ряд. Весенняя игра дѣвушекъ, въ которой цѣпь играющихъ извивается заворотами и зигзагами. 8) Густой. Наварила каші крутої. Круті яйця. 4) Крѣпкій, твердый. На круте дерево крутого клина треба. А вгризніте, яка (картопля) крута. . Ой маю я, моя мати, нагайку крутую. 5) Трудный, тяжелый. Еге, одвітує Білозерець, крута година наступила. 6) Трудно разрѣшимый, трудно усвояемый (о словѣ, напѣвѣ) Крута загадка. Крута пісня. Круте слово. Не круте ймення, та забула. Павловгр. у. 7) крута голова = крутоголов. 8) крута м'я́та. Раст. Курчавая мята, Mentha crispa. Ум. крутенький. Крутенькую загадку нашим ти задав панам.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка.
Настання, -ня́, с. Возникновеніе. Ще до настання в Польщі їзуїцтва, ляхи в наших владик-архиреїв були «бісові пекельники», а Русь у римського прелацтва не прекладалась над жидову. настання́ світу. Созданіе міра.
Росхлюпати, -ся. Cм. росхлюпувати, -ся.
Чергинькати, -каю, -єш, гл. Скрипѣть съ визгомъ (ножемъ о тарелку, желѣзомъ, черепкомъ и пр.). На стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав.
Шняга, -ги, ж. Жаба.
