Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гетьманиха

Гетьманиха, -хи, ж. = гетьманша. Гетьманиху за рученьку коло себе водить. АД. І. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬМАНИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТЬМАНИХА"
Давня́шній, -я, -є. = Давнішній. Давняшня знакома. Рудч. Ск. II. 158.
Докопа́ти, -ся. Cм. докопувати, -ся.
Долуба́й, -ба́ю, м. и долуба́йка, -ки, ж. Огурецъ, выѣденный курами. Н. Вол. у.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» — дорікнула мати. МВ. ІІ. 120.
Закоржа́віти, -вію, -єш, гл. Закорявѣть.
Занево́лити Cм. заневолювати.
Зачаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. зачарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очаровывать, очаровать, обворожить. А тихо коло тебе, як зачаровано. МВ. (О. 1862. III. 34).
Зубря, -ря́ти, с. Зубренокъ. Вх. Пч. II. 5.
Кукурічка, -ки, м. Раст. Convallaria multiflora. Лв. 97.  
Окид, -ду, м. Оставшіеся на убранной нивѣ колосья. Окид на птицю, нехай і вона поживляється. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕТЬМАНИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.