Витяжний, -а, -е. 1) Протяжный. Пісня жалібна, витяжна, плакуча.
2) витяжні чоботи. Сапоги, у которыхъ передокъ и передняя часть голенища изъ цѣльной кожи. Нові чоботи витяжні.
Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник.
Гарб, -бу, м. Большой крюкъ, багоръ. з гарбом. Съ лишкомъ. До Петриківки буде добрих сім верстов з гарбом.
Грі́мати и гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Кохатися, -ха́юся, -єшся, гл.
1) Любить другъ друга. Нехай же нас поховають і хрест укопають, та щоб люде дивувались, як ми вірненько кохались.
2) — з ким, в кому. Любить кого. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався.
3) — в чому. Заниматься чѣмъ съ любовью, любить что-либо, находить наслажденіе, удовольствіе въ чемъ-либо. Пан дуже кохався в городах. Кохайтеся в правді! У скупощах не кохайся!
4) Воспитываться, нѣжиться. Ти тільки й звикла на чаях та на сахарях кохатись. Куди ж тебе наняти, таку пановиту?
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан.
Поновити, -ся. Cм. поновляти, -ся.
Трутень, -тня, м. Трутень.
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене.
Хитро нар.
1) Хитро. Хочеться так, щоб хитро-мудро та невеликим коштом.
2) Скоро, быстро. Вода хитро іде та вали б'є. Ум. хитренько.
