Бральниця, -ці, ж. = браля.
Гика, -ки, ж. = гич.
Грудо́к, -дка́, м. Ум. отъ груд.
Джу́ра, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого — гнідого старого. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Cм. Чура. Ум. Джу́ронька.
Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Крупина, -ни, ж. Зернышко крупы. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною.
Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана.
Позика, -ки, ж.
1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Коня у позику не давай.
2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно.
Стекти, -ся. Cм. стікати, -ся.