Зацурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати... там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто.
Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! З мене не великий книжник.
Повиплакувати, -кую, -єш Выплакать (во множествѣ). Повиплакувала собі очі.
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки.
Поналагоджувати, -джую, -єш, гл.
1) Наготовить, приготовить (во множествѣ).
2) Устроить, наладить (во множествѣ). Поналазити, зимо, вите, гл. Налѣзть (во множествѣ). Чого ви сюди поналазили?
Скварчати, -рчу́, -чи́ш, гл. = шкварчати.
Ученик, -ка, м. = учень. Посідали з Ісусом ученики його.
Химерник, -ка, м. Чудакъ, странный человѣкъ.
Четен, -на, м. Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ агел, загороду для овецъ.