Бродити, -джу, -диш, гл.
1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить.
2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав.
3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить.
Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій.
Голуб'я́точко, -ка, с. Ум. отъ голуб'я.
Кив! I меж. Выражаетъ киваніе. Вона йому кив оддалеки головою. Кив-морг на його!
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Розшукування, -ня, с. Разыскиваніе.
Укладистий, -а, -е. Вмѣстительный, емкій. Це горщик малий, та вкладистий.
Уконтентуватися, -туюся, -єшся, гл. Удовлетвориться.
Уступ, -пу, м. Вступленіе; входь.
Черк II, -ку, м. Мигъ. Встрѣчено Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися.
