Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ярем

Ярем, ярма, с. = ярмо. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 541.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРЕМ"
Вичавити Cм. вичавлювати.
Достриба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Допрыгаться.
Злувати, злую, -єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553.
Кавуниця, -ці, ж. = кавунка.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Лиша́й, -шаю, м. Лишай. Грин. II. 38. У Марусі на щоці лишай підкинувся. Кобел. у.
Наляка́ти, -ся. Cм. налякувати, -ся.
Одурити, -рю́, -риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха. Чуб. І. 143.
Погодуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Покормиться, поѣсть. Котл. МЧ. 481.
Шинґльовец, -вца, м. Гонтовый гвоздь. Вх. Уг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯРЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.