Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував.
Мент, -ту, м. Мигъ. у-мент. Вмигъ. Сів на хазяйського коня, в-мент придув із горілкою. В один мент одно за 'дним переміняється.
Напаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. напасти, -су́, -се́ш, гл. Пасти досыта, напасти (скотъ). Сьогодня добре напасла корову. напасти о́чі. Вдоволь насмотрѣться. Не напасу своїх очей, на їх глядячи. (Пливучи) в-останнє рідними лугами й берегами, дід очі приязні пасе й не напасе.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Піхом нар. Пѣшкомъ. Пійшли хто піхом, хто возом. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде.
Поросколочувати, -чую, -єш, гл. Разболтать (жидкости).
Приїмище, -ща, с. Пріютъ. Которі порубані, которії в полон взяті, ой там же їм прихилище, сира земля приїмище.
Спечалити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Що ти, сестро, ізробила, нашу матір спечалила?
Упісятися, -сяюся, -єшся, гл. Умочиться. Бігає, як упісяна миша. Не жартуй з вогнем, бо впісяєшся.
Устарати, -раю, -єш, гл. Постараться, достать, припасти. Сафат було і скорому устарає що треба.