Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випестити, -щу, -стиш, гл. Взлелѣять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну. МВ. І. 35.
Душкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Объ овцахъ: во время жары, сбившись въ кучу, тяжело и усиленно дышать. Вівці душкують. Камен. у.
Коцький, -а, -е. Фамилія сказочнаго кота, произведенная отъ слова кіт (котський). Приходить до його лисичка, та й питає його (кота): Що ти таке? А він каже: я пан Коцький. Рудч. Ск. І. 23.
Кропець, -пцю, м. = кріп 1. Вх. Лем. 428.
Обкисати, -са́ю, -єш, сов. в. обки́снути, -ну, -неш, гл. Сильно обмокать, обмокнуть. Рибалка обмокне, обкисне. Мнж. 172.
Осудити, -ся. Cм. осуджати, -ся.
Підпалювання, -ня, с. Поджиганіе. К. Кр. 11.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Скотарча, -чати, с. Мальчикъ скотникъ. пастухъ рогатаго скота.
Чортяцтво, -ва, с. соб. Черти. Харьк. у.