Відпрядати, -даю, -єш, сов. в. відпрясти, -пряду, -деш, гл. Прясть въ отплату за что, отрабатывать, отработать пряденіемъ. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Гу́сій, -я, -є = Гусячий. Гу́ся трава́. Раст. = Спориш, Polygonum aviculare. L.
Королева, -ви, ж. Королева. Королева ішпанська Ізабелла. Ум. королівонька. Запишалась єси, королівонько ти наша, не озвешся до нас.
Коротюха, -хи, ж. = коротуха. Най тя бере зла тетюхи, таки будеш коротюха.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный.
2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить.
3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Повипивати, -ва́ю, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Ляхи були — усе взяли, кров повипивали.
Позасихати, -хаємо, -єте, гл. Засохнуть (о многихъ). У крови волосся позасихало.
Позика, -ки, ж.
1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Коня у позику не давай.
2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно.
Роспитися Cм. роспиватися.