Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відучувати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Лепеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = лепетати. Та чого лепетиш, як дзвоник? Черк. у.
На́веть нар. = навіть.
Намі́т, -ме́ту, м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать. О. 1861. VIII. 100.
Обломити, -млю, -миш, гл. Обломать, сломать. Мій кінь стані не простоїть, моя зброя кілка не обломить. Чуб. V. 151.
Підкидач, -ча, м. Подбрасыватель.
Підрізати Cм. підрізувати.
Понасипатися, -пається, гл. безл. Насыпаться (во множ.). Скрізь понасипалося борошна. Харьк.
Роззявити, -ся. Cм. роззявляти, -ся.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.