Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щипиця

Щипиця, -ці, ж. = щипак 2. Вх. Уг. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 526.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИПИЦЯ"
Ат! меж. для выраженія нетерпѣнія, неудовольствія: ахъ, оставь! Перестань! Та ну бо роскажи! — Ат, одчепись!
Бицька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Дуна́єнько, дуна́єчко, -ка, м. Ум. отъ дунай.
Заверну́ти, -ся. Cм. заверта́ти, -ся. Заверт, ту, м. 1) = завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті. Камен. у.
Кружина, -ни и кружиня́, -ні́, ж. Окружность. Чотирі четверті кружині. Черниг. у. Се болото верстов із сім кружині.
Панотець, -тця́, м. 1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив. Н. п. 2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир. Стор. 2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько. Маркев. 102.
Поточина, -ни, ж. 1) Небольшой ручей. Невелика поточина луги помулила. Гол. II. 427. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки. МУЕ. III. 47. 2) Русло потока.
Припорука, -ки, ж. Порученіе.
Проняти Cм. проймати.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька. ЗЮЗО. І. 120.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.