Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зв'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зв'яза́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Связывать, связать, обвязывать, обвязать. Возьми ж, сину, нагаєчку і віжки, зв'яжи жінці рученьки й ніжки. Чуб. V. 425. Зв'яжи мені головоньку, най не болить дуже. Чуб. V. 145. 2) Вѣнчать, обвѣнчать. Мені ще тоді п'ятнадцять літ було, що тепер піп не зв'язав би. Г. Барв. 264.
Кагаловий, -а, -е. Кагальный.
Крихкість, -кости, ж. Хрупкость, ломкость. Желех.  
Лимаре́нко, -ка, м. Сынъ шорника. У перетику ходила по опеньки, лимаренка полюбила молоденька. Шевч. 540.
Наню́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Нанюхаться. Добре нанюхався. Ном. № 12618.
Позавершувати, -шую, -єш, гл. Закончить крыши, кладку стоговъ и пр.
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.  
Роскотити, -ся. Cм. роскочувати, -ся.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое. Подол. г.
Талій, -лія, м. Раст. Triticum dasyanthum Ledeb. Анн. 362.