Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щетина

Щетина, -ни, ж. Щетина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕТИНА"
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Зву́к, -ка, м. = гук.
Ме́тений, -а, -е. Выметенный. Без хазяйки хата не метена. Ном. № 10098.
Облітку нар. Лѣтомъ. Це було саме облітку. Харьк.
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов. Св. Мр. XI. 11.
Приндитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спесивиться, важничать. Буває инший чоловік все приндиться. Гліб. 2) Капризничать.
Пробілювати, -люю, -єш, сов. в. пробілити, -лю́, -лиш, гл. Чистить, очистить кожу шкафою (у кожевниковъ). Шух. І. 254.
Уклепати, -паю, -єш, гл. Выковать. Там єсть з чого шаблюку уклепати. Шейк.
Упродовж нар. Вдоль. Стіл з росколиною упродовж. МВ. ІІ. 67. Улиця упродовж людьми заступилася. МВ. (О. 1862. І. 101).
Цовта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.