Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щепій

Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПІЙ"
Висмолити Cм. висмолювати.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.  
Завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Комонник, -ка, м. Всадникъ, кавалеристъ. За ними ще півдесятка комонників. К. ЧР. 169. Піхота з пищаллю поміж гарматами, а комонник по крилах. К. ЧР. 343. Въ дѣтской игрѣ въ ка́шу такъ называется тотъ изъ играющихъ, который ѣдетъ верхомъ на товарищѣ. КС. 1887. VI. 461.
Мло́їти, -їть, гл. безл. Тошнить. Млоїть мене та й млоїть. Камен. у.
Пиндючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, спесивиться.
Планетник, -ка, м. Астрономъ. Чуб. II. 584.
Подолянин, -на, м. Житель Подолья. Наші подоляне церков збудували, не так збудували, як намалювали. Чуб. III. 215.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Хвиялка, -ки, ж. = хвіялка, Viola odorata. Ум. хвия́лочка, хвиявочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕПІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.