Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́йкало, -ла, ж. = Ая́йкало.
Балка, -ки, ж. Степной оврагъ. Вовки по тернах, по балках жовту кість жвакували. Дума. Вийшов в поле геть од шляху, у балку спустився. Шевч. Ум. балочка.
Дихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дохнуть. Мороз — дуже старий чоловік; він Як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32. 2) Повѣять. Ні вітер не дихне, і ніщо не колихнеться. Кв. II. 305.
Допрік, -ку, м. Упрекъ, укоръ. Якими допріками палкими, якими гіркими його дорікала. МВ. ІІ. 144.
Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул. Арт. О. 1861. III. 83.
Запро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. Мет. 89. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся. Чуб. V. 678.
Їдало, -ла, с. 1) їдало. Шутливо: желудокъ. Желех. 2) їдало. Широкая часть ложки, та, которой набирается пища. Шух. І. 247.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Похрамини, -мин, ж. мн. Празднованіе на второй день храмоваго праздника. Мало їм храму, ще похрамини вигадали. Лохв. у.
Шастувати, -ту́ю, -єш, гл. Шелестѣть. Наша пані молода, на ній сукенка золота, на ній сукенка шастує, — свої женчики частує. Рк. Макс.