Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білет, -та, м. = билет. 1) Білети продаватимуться... у театрі. О. 1862. ІІІ. 73. 2) О. 1862. IX. 111. 3) Схотів розмінять білет. О. 1861. X. 146.
Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Чуб. V. 799. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! Г. Барв. 435.
Зачу́вати, -ва́ю, -єш, сов. в. зачу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Слышать, заслышать, услышать. То удова теє зачуває. Чуб. V. 848. Заржи, заржи, сивий конику, рано на пашу йдучи, чи не зачує серце-дівчина, а в саду вінки в'ючи. Чуб. III. 118. 2) Чуять, почуять. Хутко зачує кішка, де сало. Ном. № 5741.
Ласкавий, ласкав, -а, -е. 1) Милостивый, благосклонный, снисходительный. Прошу, будьте ласкаві, не во тів вам! Ном. № 13121. Пані моя ласкавая, я би м тобі щось сказала. Гол. І. 71. 2) Кроткій, смирный, добрый, ласковый, привѣтливый, любезный. Ласкаве телятко дві матки ссе. Ном. № 3202. Що в тебе, багачу, кози та. овечки, а в мене, багачу, ласкаві словечки. Мет. 49. Вона ж мене сушить, вона ж мене в'ялить все ласкавими словами. Чуб. V. 81. Забарив нас ласкавими словами. будь ласкав, будьте ласкаві! Пожалуйста! Будь такъ добръ, будьте такъ добры! Та встань, будь ласкав, пане свату! Котл. Кн. Пустіть, будьте ласкаві! Шевч. Ум. ласкаве́нький.
Перепостити, -щу, -стиш, гл. 1) Пропостить извѣстное время. 2) Окончить постить.
Подужу нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. ІІІ. 50.
Попорати, -ра́ю, -єш, гл. Убрать, привесть въ должный видъ, порядокъ. Попорали коні. Н. Вол. у.
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав. Чуб. V. 1124.
Сморчок, -чка, м. = сморж. ЗЮЗО. І. 128.
Уздріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. уздрітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми ходимо обоє з чоловіком на роботу, та як уздримося вночі, прийшовши з робити, та знов уночі й розійдємося на роботу. Волч. у. 2) Казаться, показаться, представиться. Мені уздрівся Федька Дирва. Алв. 57. Уздрілось йому. Мпр. ХРВ. 275. Уздрівається йому, наче то вовк, аж воно собака. Волч. у.