Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верзиця, -ці, ж. Пустомеля. Верзи, верзице, покуль верзеться. Ном. № 13013.
Замрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Показаться неясно вдали. Замрів місяць між хмарами. Щог. В. 21. Мрії далекі осяйні мені веселкою замріють. Г. Барв. 535.
Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Макс. (1849). 85. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Ном. № 2620. Зарічуся та й не піду до чужої жінки. Чуб. V. 673.
Княженецький, -а, -е. Княжескій. Княженецькі замки. K. ЧР. 220.
Колишнійсь, -няясь, -нєєсь = колишній. Озвалась, блиснувши очима, колишнясь краля. Г. Барв. 426. Левиц. Пов. 174.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Наоко́ло нар. Вокругъ. Наоколо того села були ліси, гори.
Пообцвяховувати, -вую, -єш, гл. Обить гвоздями (во множествѣ).
Поперешний, -а, -е. = поперечний. Вас. 149.
Читака, -ки, об. Чтецъ, чтица. Із тебе, як бачу, і читака поганий.