Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щавити

Щавити, -влю, -виш, гл. = чавити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВИТИ"
Да́де нар. Гдѣ нибудь. Вх. Лем. 408.
Дова́жок, -жку, м. Довѣсокъ.
Змерлий, -а, -е. Умершій.
Ивилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Каштелян, -на, м. 1) Кастелянъ, управитель замка. 2) Сановникъ, засѣдавшій въ сенатѣ въ Польшѣ. Ті вельможнії каштеляни і старости... пійшли в неволю до Криму. К. ЧР. 38. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120.
Кокосом нар. Злобно, искоса. Дивиться кокосом. Канев. у.
Плечиці, -чи́ць, с. мн. Ум. отъ плечі. Cм. плече.
Розбуркати, -ся. Cм. розбуркувати, -ся.
Супрягач, -ча, м. = супружник. Зміев. у. Міусск. окр.
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ). Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.