Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щавель

Щавель, -влю, м. 1) Раст. а) Щавель, Rumex Acetosa L. ЗЮЗО. І. 134. То-же: щавель наський. ЗЮЗО. І. 178. б)во́дяний. Rumex Hydrolapathum L. ЗЮЗО. І. 134. в)гороб'я́чий. Rumex Acetosolla. ЗЮЗО. І. 134. г)горобиний. Rumex crispus L. ЗЮЗО. І. 134. д)заячий. Oxalis acetosella L. ЗЮЗО. I. 130. е)кінський. Rumex obtusifolius L. ЗЮЗО. I. 178. Rumex crispus L. ЗЮЗО. I. 134, 178. Ум. щавлик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВЕЛЬ"
Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Відшептати Cм. відшіптувати.
В'язіння, -ня, с. Связываніе сноповъ.
Неправий, -а, -е. 1) Несправедливый. 2) Неправосудный.
Перекабатити, -бачу, -тиш, гл. 1) Перевернуть, опрокинуть. Вх. Зн. 47. 2)на свой. Передѣлать по своему. Вх. Зн. 47.
Піскоглід, -лоду, м. Рыба. Petromyzon. Вх. Зн. II. 20.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Тестаментовий, -а, -е. Относящійся къ духовному завѣщанію.
Хвостя, -тяти, с. Употребл. обыкновенно во мн. ч.: хвостата. Рогатый скотъ. Пара хвостят. Вас. 197.
Хляти, хляну, -неш, гл. 1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАВЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.