Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щаблястий

Щаблястий, -а, -е. Имѣющій щаблі. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАБЛЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАБЛЯСТИЙ"
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.
Кинджал, -лу, м. Кинжалъ. А є у нас, коли хочеш, турецькі запоясники, кинджали, однакі завдовжки і одного майстера. К. ЧР. 168.
Пинити, -ню, -ниш, гл. Мѣшать, препятствовать. Вх. Зн. 48.
Поверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Покричать.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Сінце, -ця в., Ум. отъ сіно.
Труднація, -ції, ж. Трудность. Та се не велика труднація.  
Улещання, -ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. Стор. II. 216. В його слові улещання, а ні крихти правди. К. Псал. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАБЛЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.