Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шурпання

Шурпання, -ня, с. = шпортання 2. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 519.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРПАННЯ"
Аксами́т, -ту, м. = Оксами́т. Через улицю перезва нам дороженьку перейшла; а все в злоті, в аксамиті і в червоних чоботях. Мет. 236.
Відшпандорити, -рю, -риш, гл. Высѣчь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт.
Гроза́, -зи́, ж. 1) Гроза. Гроза буде. Ком. Р. ІІ. 56. 2) Угроза. Подививсь на його з грозою. Кв. 3) Громадина. Вх. Зн. 12.
Гусір, -ра, м. = Гусяр. Вх. Пч. І. 14.
Дбайли́вий, -а, -е. = Дбалий. Борз. у.
Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. Мнж. 112. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска! Ном.
Оченя, -няти, с. Глазокъ. Вміла мати брови дати, карі оченята, та не вміла на сім світі щастя-долі дати. Шевч. Ум. оченя́тко.
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу. Мнж. 193.
Тугший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тугий.
Шельмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУРПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.