Автенти́чний, -а, -е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа.
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Гуж, -жа́, м. 1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво.
Зале́жність, -ности, ж. Зависимость.
Зарю́мати, -маю, -єш, гл. = зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала.
Кривоприсяга, -ги, ж. Ложная клятва, ложная присяга.
Понараджувати, -джую, -єш, гл. Посовѣтовать (во множествѣ).
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Слинити, -ню, -ниш, гл.
1) Слюнить. Пряжу слиню.
2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш.
Чортеня, -няти, с. Чертенокъ. Ум. чортенятко.