Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочинати

Прочинати, -на́ю, -єш, сов. в. прочну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = прочинатися, прочнутися. То вона од сна прочинала. Лукаш. 45. Тогді Барабаш рано прочинає. АД. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНАТИ"
Безоборонний, а е Беззащитный. К. МБ. ХII. 266. Оборонив сиріт безоборонних. К. Іов. 61.
Брусячча, -ча, с. соб. увел. отъ брусся.
Догина́ння, -ня, с. Догибаніе.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Калі-буд-буд! Крикъ русалокъ. Калі-буд-буд! дайте мені волосинку зарізати та дитинку., нар. пов.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Порозступатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Разступиться (о многихъ).
Скордія, -дії, ж. Раст. Teucrium scordium L. ЗЮЗО. І. 138.
Скорсина, -ни, ж. Часть дерева, употребляемая на полозья.
Стромляти, -ля́ю, -єш, гл. Втыкать, всаживать, вонзать. Попав пальцем в небо, стромляй дальше. Ном. № 1777. Стромляй сюди ноги, де я в міді стою. Рудч. Ск. І. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.