Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штурнути

Штурнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть. Як штурну в шию!... Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 516.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУРНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУРНУТИ"
Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Навтина́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Отрубить (во множествѣ). 2) Наурѣзывать.
Отерпнути, -пну, -неш, гл. Отерпнуть, замереть. Отерп і сам, не стало мови. Мкр. Г. 56. Як побачив вовка — отерп, одерев'янів, а шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у.
Полаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки. Ном. № 3513.  
Понадарювати, -рюю, -єш, гл. Надарить (во множествѣ). Родичі башті, так усього їй понадарювали. Кіевск. у.
Попідточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и підточити, но во множествѣ.
Розблискатися, -каюся, -єшся, гл. Засверкать отовсюду.
Ряд, -ду, м. 1) Рядъ; линія. Зеленая дібрівонька в три ряди, посажена. Чуб. V. 1009. Сідайте в ряд, щоб Бог був рад. Ном. № 11864. Іще ж мене ніхто з ряду не викидав. Г. Барв. 318. Ішли бояре ряд но ряду. Мил. 132. ряду донести. Обойти все собраніе съ угощеніемъ. ряд у ряд ставати. Становиться ровными рядами. в ряди-годи, в ряди́-часи. Изрѣдка. То вже в ряди-годи упаде така нічка, щоб він спочив тихим духом. МВ. ІІ. 9. Ми Чайченка бачимо в ряди-часи. мн. II. 96. 2) Очередь. Чекай ряду, дістанеш коляду. Ном. № 5568. Швидко й до тебе ряд дійде. 3) Конская сбруя. Желех. Шух. І. 101. 4) мн. ряди. У ткачей: дощечка съ двумя отверстіями, въ которыя пропускаются нити основы. Вас. 202. 5) Договоръ. Боз ряду узяв роботу. Ум. рядо́к, рядо́чок.
Супроти, супротив, нар. Противъ. Супротив двора та твоя кума. Чуб. Супротив його ніхто не встоїть. ЗОЮР. І. 97.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл. 1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. Єв. І. X. 1. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Ном. № 1208. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. МВ. ІІ. 16. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. Чуб. II. 75. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. Нѣжин. у. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш. Мет. 83. 2) Проходить, пройти. Чуб. II. 192. Було 60 верст увійду. 3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов. Ном. № 2098. 4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить. Ном. № 6196.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТУРНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.