Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визівнути, -ну, -неш, гл.духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув. К. ЦН. 216.
Гавзатий, -а, -е. Гнусливый. Полт.
Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду. Чуб. V. 1074.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Отвердіти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть. А оце саме отверділо тіло. Волч. у.
Перескаком нар. Перескакивая отъ одного къ другому. МВ. ІІ. 114.
Повідлічувати, -чую, -єш, гл. Отсчитать (во множествѣ).
Прахтика, -ки, ж. Приключеніе, исторія. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє. Драг. 63.
Скісний 2, -а, -е. Наклонный. Шух. І. 154.
Тупотнява, -ви, ж. Топотъ. Як турнуть коні, то така тупотнява, що аж земля стугонить. Лебед. у.