Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Маґера́н, -ну, м. Раст. = майран. Вх. Уг. 251.
Нуждити, -жду, -диш, гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем. Мкр. Н.
Оводня, -ні, ж. соб. Оводы. Оводня б'є, через те. ховаємо волів у курені. Зміев. у.
Оправити, -ся. Cм. оправляти, -ся.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23. 2)кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25.
Позсідатися, -даємося, -єтеся, гл. Скиснуть, створожиться (во множествѣ).
Родонько, -ка, родо́чок, -чка, м. Ум. отъ рід.
Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш, гл. 1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Kolb. І. 96. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала. О. 1862. IV. 11. 2) Только сов. в. Съѣсть, уплесть. Станове їм вареники. Уперезали вони макітру. Мнж. 92.
Чимбрас, -су, м. Раст. Chrysanthemum Segetum. Вх. Пч. II. 30.