Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Дотьо́пати, -паю, -єш, сов. в. дотьо́пкати, -каю, -єш, гл. Добрести. Поки то дотьопкається до села.
Кліщ, -ща́, м. Насѣк. Клещь. Кліщі з дуба поспадали, головоньку покусали. кліщ вівчий. Овечій клещъ. Melophagus ovinus.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак.
Подрібніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, мельче.
Позчіплювати, -люю, -єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).
Пугати, -гаю, -єш, гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Подражать крику филина (о запорожцахъ).
Рундук, -ка, м.
1) Крыльцо. Його мати старая на рундуку стояла, все плакала, ридала. Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям.
2) Ларь на базарной площади. Ум. рундучок.
Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Трута, -ти, ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Трута-зілля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Ум. трутка.