Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бадоня, -ні, бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія. Уман. II. 246.
Дова́люватися, -лишся, -єшся, сов. в. довали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. Коли б же нам до города довалитися, ой час гному отаману поклонитися. Чуб. V. 1011. Як нам до пекла досолитись? Котл. Ен. 2) Набрасываться, наброситься на ѣду. Ото доваливсь до миски, як свиня до корита. Доваливсь, як віл до браги. Ном. № 12199.
Жи́вжик, -ка, м. = жевжик.
Заба́ва, -ви, за́бавка, -ки, ж. 1) Забава, игрушка; развлеченіе. Рости, сину, в забаву, козачеству на славу. Макс. 1849. 97. Людям дівчину дарю і всі свої забави, беру люльку і тютюн та й іду в гусари. Чуб. V. 61. Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка. Рудч. Ск. II. 38. Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку. Г. Барв. 352. Ой наступив, наступив чорний віл на ноги, одкинувши всі забави, хватайся за роги. Грин. III. 295.
Клякати, -ка́ю, -єш с. в. кля́кнути, -кну, -неш, гл. Становиться, стать на колѣни. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. Гол. І. 237. Клякни, клякни, жено моя, буде стята гловка твоя. Гол. І. 172.
Колувати, -лую, -єш, гл. 1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує. О. 1862. IV. 23. 2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Чуб. І. 248. Волю колувати, як просто їхати та бідувати. Ном. № 11409.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Плішня, -ні́, ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда. Сумск. у. Вас. 187.
Умикнути, -ну, -неш, гл. Съѣсть. Як вони (воли) в мене умикнули за ввесь день хоч отаке стебло, то най мені очі з лоба вибере, а ти кажеш: худі! хиба за день не похуднуть. Камен. у. (Лобод.).