Зво́дини, -дин, ж. мн. 1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві прида́нки і дружко́ весі́льний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зво́дять молоди́х), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. 2) = зводи.
Инджибаба, -би, ж. Баба-яга.
На́ковань, -ні, ж. Маленькая наковальня.
Перекопати Cм. перекопувати.
Православність, -ности, ж. Православіе.
Прикорхнути, -ну́, -не́ш, гл. Прикурнуть, вздремнуть. Прикорхнеш, та зараз і прокинешся. Давай прикорхнем трохи. Я хоч би під ворітьми прикорхнув трохи.
Прощатися, -щаюся, -єшся, сов. в. проститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Прощаться, проститься, быть прощеннымъ. Не простились їм гріхи. 2) Только несов. в. Просить прощенія у всѣхъ передъ говѣньемъ, исповѣдью. Кожного року йде в Київ говіти.... то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: «Простіть, Христа ради, в чому я винна». 3) Только несов. в. Прощаться. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною.
Ревнувати, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю.
Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.