Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шмарнути

Шмарнути, -ну, -неш, гл. Кинуть, бросить. Узяв з кади на їден палец (води), шмарнув. Гн. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМАРНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМАРНУТИ"
Вінчання, -ня, с. Вѣнчаніе. Май має, коса грає, од вінчанім йдучи. Н. п.
Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90.  
Лу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ луска. Желех.
Наскось нар. Наискось. О. 1861. XI. Свид. 34.
Необорність, -ности, ж. Непреодолимость.
Понад пред. Надъ, вдоль чего, около. Понад морем-Дунаєм вітер явор хитає. Макс. Пливе понад берегом. Рудч. Ск. II. 19. Понад шляхом, щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 11.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Чамбул, -ла, м. Отрядъ конницы для набѣга, разъѣзда въ степи. Чамбули гординські. К. Дз. 68.
Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШМАРНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.