Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випахатися, -хаюся, -єшся, гл. Выдыхаться, очиститься отъ запаха. Се вже трохи хата випахалась, а то так смерділа димом.
Змунити, -ню, -ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Левч. 113. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне. О. 1862. IX. 62.
Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато. Канев. у.
Переходом нар. По пути, во время прохожденія. Колись переходом стояв у нашому селі москаль. О. 1862. І. 28.
Порипіти, -плю́, -пи́ш, гл. Поскрипѣть.
Родющий, -а, -е. = родючий. І з неволі на родющу любу землю виселяє. К. Псал. 150.
Совзати, -заю, -єш, гл. Скакать, прыгать, шалить. Угор.
Упихати, -хаю, -єш, сов. в. упхати, -хаю, -єш и упхнути, -хну, -неш, гл. Вталкивать, втолкнуть, впихивать, впихнуть. Упхнула її в яму. ЗОЮР. II. 11.
Чухрій, -рія, м. Вшивецъ. Вх. Зн. 81.