Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкірчина

Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКІРЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКІРЧИНА"
Безсуперечно нар. Безспорно.
Будовця, -ці, м. = будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Вертіння, -ня, с. 1) Вертѣніе. 2) Сверленіе.
Натюпати, -паю, -єш, гл. Набѣгать, достать. Тюпала, тюпала, та й принців натюпала.
Одіржини, -жин, ж. мн. Очески конопли, остающіеся на гребнѣ или крючкахъ при расчесываніи. Рк. Левиц.
Пластун, -на, м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Поп. 240, 241. О. 1862. I. Кух. Пластуни, 61. 2) = пластовець.
Подрібніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, мельче.
Поліжниця, -ці, ж. = породілля. Гн. II. 197.
Уладнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Снарядиться.
Чумів, -мова, м. Пачка табаку (въ листахъ). Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКІРЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.