Деревни́к, -ку́, м. Раст. Lonicera. Achillea. — білий. = Деревій.
Ди́ча, -чі, ж. Дикарство, одичалость; дикіе, одичалые люди. Ваші замки, займища й осади козацька дича під мечем держала. Замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу.
Колесниця, -ці, ж. Колесница. І на возах, на колесницях із Колізея, із різниці святії вивезли тіла.
Накалапу́цати, -цаю, -єш, гл. Намѣшать, наболтать. Накидала усячини у помийницю та накалапуцала, накалапуцала, та й винесла, — поїли і похапали все.
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ!
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный.
Позвисати, -саємо, -єте, гл. Свѣситься (во множествѣ). Заснув п'яний на возі, ноги аж до колеса позвисали.
Просторікати, -каю, -єш и просторікувати, -кую, -єш, гл. Разглагольствовать. Годі просторікувать.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ.
Усюсінько нар. = усісінько.
