Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкарбан

Шкарбан, шкарбун, -на, м. 1) Истоптанный башмакъ, сапогъ. Сим. 136. Носив ті чоботи, носив, аж поки не стало, а далі й каже: «аже ж на горі в мене є ще батьковські шкарбани, — достану їх, да ще. може яку годину похожу. Рудч. Ск. І. 213. Надівай хоч шкарбани, бо нових ні за що купити. Козелец. у. Ти ж бачиш, що на мені не чоботи, а старі шкарбуни. Г. Барв. 287. 2) Старикъ. Г. Барв. 93. Сидиш, мов демон під водою, ізморщившись, старий шкарбун. Котл. Ен. II. 31. Ум. шкарбанець, шкарбуне́ць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАРБАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАРБАН"
Вилазити 1, -жу, -зиш, гл. Излазить. Скрізь вилазили. О. 1861. XI. 29.
Голубиця, -ці, ж. 1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці. АД. І. 149. 2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице! Чуб. III. 253.
Гомону́ха, -хи, ж. Говорунья. Ішла баба гомонуха. Ном. № 12522.
Дружбарт, -та, м. Родъ игры въ карты. Давай різати в мар'яша, в дружбарта, а хто і просто в візка. Св. Л. 222.
Кийок, кийка, м. Ум. отъ і. кий.
Нагної́ти, -ною́, -ї́ш, гл. Унавозить.
Порозлютовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розлютуватися, но во множествѣ.
Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.
Урвант, -та, м. = вірвант. Рудч. Чп. 250.
Шолвія, -вії, ж. = шавлія. Посію шолвію зарані в неділю. Чуб. V. 609.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКАРБАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.