Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. ІІІ. 358.
Відбігатися, -гаюся, -єшся, гл. = видбігати 2.
Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Загля́діти Cм. загледіти.
Кадіб, -доба и кадівб, -довба, м. 1) Большая кадка, употребляющаяся для храненія зерна или муки, капусты и пр. Наше просо в кадобі. Грин. III. 96. На городі капуста росла, в стозі насічена, в кадовбі наквашена. Грин. III. 539. 2) Квасильный чанъ для обработки кожъ. Вас. 145, 153. 3) Часть древеснаго пня, пустая въ срединѣ и вставляемая въ родникъ вмѣсто колодезнаго сруба. Шух. I. 9. Ум. кадібець, кадовбець.
Легкоду́мний, -а, -е. Легкомысленный. Желех.
Маму́на, -ни, ж. Закрытая, замаскированная фигура. Вх. Лем. 433.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд. Макс.
Повідгоряти, -ря́ю, -єш, гл. Отгорѣть (во множествѣ).
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.