шкапина

Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 498.

Випадкові слова

Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері. Мнж. 127.

повністю...

Дові́ршування, -ня, с. Выведете верха (стога, крыши и пр.).

повністю...

Діброва, -ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Бал. 28. Ум. дібрівка, дібрівонька. Чуб. V. 4. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Чуб. Шумить, гуде дібрівонька. Чуб. V. 4.

повністю...