Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верствак, -ка, м. Ровесникъ. Вх. Лем. 396.
Дарови́тий, -а, -е. = Дарови́й.
Кірх, ко́рху, м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх. Г. Барв.
Льох, -ху, м. 1) Погребъ, подвалъ. Стор. МПр. 72. Льох був серед двору. Грин. II. 155. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Котл. Н. П. 356. Піди до льоху, до корови, та швидче! Шевч. 132. 2) Яма, пещера; подземелье. Як з ним побігла на охоту, та грім загнав їх в темний льох. Котл. Ен. І. 25. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох; Оксану вихопив чуть живу Ярема з льоху. Шевч. 189.
Ля́дський, -а, -е. Польскій. Перейшла, як Уляна на лядськую віру. Ном. № 1854. Лядський сину. — Лядська дочко (лайка). Ном. № 3573.
Ошалапутити, -пучу, -тиш, гл. Одурачить, обмануть. У Харькові тебе швидко ошалапутять. Волч. у.
Пайда, -ди, ж. 1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла. Харьк. г. 2) Удача. Як нема пайди, то и з хати не йди. Волч. у.
Піддурювання, -ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.
Турба, -би, ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомившися турбою такою. Шевч.
Хода II, нар. Убѣгать, уходить скорѣй, давай, Богъ, ноги. Чорт баче, шо біда, та хода. Грин. II. 87. Вона за ним, він хода, біжить. Мнж. 149.