Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовківня, -ні, ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ. Грин. II. 238. 2) Волчье логовище. Вх. Зн. 8. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно. Екатер. у.
Зади́рга, -ги, зади́рка, -ки, ж. 1) Задоръ; ссора. Кіндрат на задиргу йде. Нволынск. у. 2) Заусеница. Камен. у. Ум. зади́рочка.
За́повідь, -ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться. Шевч. 499.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити. Ном.
Помочка, -ки, ж. Ум. отъ поміч.
Поприщитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами. Щоб тобі поприщилось!
Скельний, -а, -е. Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини. Щог. Сл. 41.
Справді нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Пішов я на другий день, аж справді повнісінький, улень самих пятаків. ЗОЮР. І. 134.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Хвортунити, -нить, гл. безл. Везти, удаваться. Йому хвортунить. Ном. № 1631.