Ваґаш, -ша, м. Дорога, которою ходятъ въ полонинахъ овцы на пастбище.
Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці.
Виторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч.
Грабча́к, -ка́, м. 1) Молодое деревцо граба. 2) Высокій, тонкій и лѣнивый волъ.
Доколі́нниці, -ниць, ж. мн. Родъ длинныхъ чулокъ у гуцуловъ.
Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати.
Кандійка, -ки, ж. Миска съ вогнутыми нѣсколько краями.
Обертнем нар. = обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ.
Полуцвіт, -ту, полу́цвіток, -тка, м. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola Tricolor. Ой по горі полуцвітки процвітають.
Терноха, -хи, ж. = тернослива.