Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засо́бок, -бку, м. 1) Сборки на спинѣ полушубка вверхъ отъ таліи. Cм. засівний 2. 2) Задняя часть рубашки. Вх. Зн. 20.
Квацяти, -цяю, -єш, гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.
Лушпа́нити, -ню, -ниш, гл. Бить, колотить кого. Ухопив його та й лушпанить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Підсіння, -ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Чуб. V. 65. Ідуть вони без вдовине подвір'я, вдовина дочка замітає підсіння. Чуб. V. 1078. Ум. підсіненько, підсіннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько. Лукаш. 157.
Позакопилювати, -люємо, -єте, гл.губи. То-же, что и закопилити губи, но о многихъ.
Поперемелювати, -люю, -єш, гл. Перемолоть (во множествѣ).
Розлупити, -ся. Cм. розлуплювати, -ся.  
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.
Слизота, -ти, ж. 1) Скользкость, гололедица. Кінь не кований та й боїться слизоти. Волч. у. Ото слизота — ні проїхать, ні пройти. 2) Сукровица. Слизота слизотить (з мертвяка). Мир. ХРВ. 48.
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. Прилуцк. у. 2) Ломить. Е, судомить мене щось. Канев. у.