Вибатожити, -жу, -жиш, гл. Отстегать кнутомъ.
Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують.
Гайдамашок, -шка, м. Ум. отъ гайдамака.
Замкне́ння, -ня, с. Заключеніе; затворъ.
Крижнистий, -а, -е. = крижастий.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Перебігатися 2, -га́юся, -єшся, гл. Бѣгать въ перегонку.
Поглянутися, -нуся, -нешся, гл. = поглянути. Поглянутися в кватирочку — старіш же близенько. Поглянешся в кватирочку — повно ляхів в місті.
Цеглина, -ни, ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ум. цеглинка, цегли́ночка.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.