Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брідок, -дка, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — курячий. Родъ вышиванья.
Господарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Владѣть, хозяйничать. ЗОЮР. І. 97. А хто дома, той господарює. Н. п. Та що ж з тієї хати, коли там господарює лихо та недоля. Левиц. І. 254. 2) Господствовать. Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі. К. МБ. XІ. 157.
Загало́м нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. На вибір десяток сороковець, а загалом золотий. Камен. у. 2) Сплошь. З неділі піду тобі робити три дні загалом. Камен. у. Масти загалом усю стіну. Камен. у. Попереду було той на нити, той на одрібок, а потім пішли всі загалом на викуп. Н. Вол. у.
Капарний, -а, -е. Жалкій. Желех.
Набу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поколотить (чѣмъ). Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. XI. 522. 2) Наѣсться, нажраться. На тобі, сину, рака, набухайся та молоти. Ном. № 921.
Поготів нар. Подавно, тѣмъ болѣе. Не кракала ворона, вгору літаючи, а вниз уже й поготів. Ном. Коли щеня не задавив, мене не займе й поготів. Гліб. 21. Діти батька мало що й слухають, а нас і поготів. Г. Барв. 413. Не слухався парубком, а оженившись і поготів не буде. Нѣжин. у.
Пообманювати, -нюю, -єш, гл. Обмануть (многихъ).
Розлобурюватися, -рююся, -єшся, гл. Разлѣниться, привыкнуть къ праздной жизни.
Хитрувати, -рую, -єш, гл. Хитрить. Рудч. Ск. І. 188. (Лисиця) як там уже не хитрувала, да не могла узять те м'ясо. Рудч. Ск. І. 21. Е, хитруй, не хитруй, а проти Бога не вихитруєш. Павлогор. у.
Хлопцювати, -цю́ю, -єш, гл. Быть въ отроческомъ возрастѣ, быть мальчикомъ. Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став. (Стрижев.). Як я ще хлопцював. О. 1862. IX. 63.