Аля́! меж. Крикъ на свиней, чтобы отогнать ихъ. Аля! аля! аля ж, кажу! Вона ніби не чує. Що там вона риє свинячою мордою?
Вутеня, -няти, с. = утеня. Нехай мої вутенята в городі у тебе.
Дога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. догада́тися, -да́юся, -єшся, гл. 1) Додумываться, додуматься, домыслиться. Вкупі працювали, брат із братом брався; що одна в нас мати, ти не догадався. На злеє не учи нікого, — і сам догадається. 2) Догадываться, догадаться, смекать, смекнуть, соображать, сообразить. Мела хату, мела сіни, да й засміялася, вийшла мати води брати, да й догадалася. Ой вийду я та гукну я, а ти догадайся: як зачуєш мій голосок, хутшій потішайся.
Злузнутися, -нуся, -нешся, гл. Слущиться. Удряпнув — дак оце присохло та трохи злузнулось.
Напра́вити Cм. направляти.
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Прохлипати, -паю, -єш, гл. Проплакать, всхлипывая.
Ранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. Словами ранять як стрілами.
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. А Наталя за всю челядь славилась красою. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. Попівський хліб роспірає челяді бік. Дворова челядь. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Усю челядоньку порозбужала. Була челядонька, та вся заміж вийшла.
Чичирк Въ выраженіи: ні чичи́рк. Ни тугу! ни слова! не шелохнется. Ні чичирк! і дух притаїв.
